Шешори’2008 — Багатоголосся.

Музиканти з України, Грузії, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Великобританії, Швеції, Німеччини, Франції. Автентичний фольклор та world-music, галерея просто неба, численні майстерні, нічні перформанси, а також перегляд документальних стрічок, знайомство з різноманітними музичними інструментами та джем-сейшени в юрті, яка буде встановлена на одній з фестивальних галявин, і ще багато чудових і непередбачуваних подій.

Традиційно відбудеться і ярмарок ремесел. Щоб взяти в ньому участь, необхідно завчасно подати заявку.

Потрапити на фестиваль можна не лише традиційним способом, але й, наприклад, на велосипеді.

Дата проведення фестивалю залишається незмінною — розпочнеться він 12 липня, на свято Петра і Павла, найбільше літнє свято українського села, й триватиме три дні. Звертаємо увагу на те, що останній день фестивалю, 14 липня — понеділок, але він буде надзвичайно цікавим і насиченим, отже звільніть його для себе, для якісної музики та спілкування з друзями.

Для відвідувачів фестивалю є обов’язковою реєстрація, для журналістів — акредитація.
Тут детальніше

Місце таборування: Тернопільська обл., Гусятинський район, с. Раштівці
Період: Заїзд – 14 липня 2008, виїзд – 24 липня 2008.
Табір буде розташований неподалік відомої гори Богит.

В рамках табору будуть виділені 5 груп:
Група А1 – хлопці/чоловіки з посиленою програмою фізичного вишколу. Тренування 3 рази на день. Тренування з Бойового мистецтва «Триглав» проводить особисто Верховний отаман Характерного козацтва – Володимир Куровський

Група А2 – хлопці/чоловіки
Група Б – Дівчата/жінки
Група В – Діти
Група Г – Гості табору.

Умови участі в таборі:

1) Узгодити до 07.07 свою участь у таборі, сконтактувавши за адресою kozactvo@ukr.net чи за телефоном 8-097-935-13-90 (Святозар), вказавши прізвище, ім’я, по-батькові, дату народження, місто проживання і групу в якій плануєте бути (A1/A2/Б/В/Г)
2) Зі спорядження мати: спальний мішок, туристичний коврик (карімат), кухонні, гігієнічні, письмові приналежності, ліхтарик, свічки, дощовик, польовий стрій (для членів ХК, зразок строю на сайті http://kozaky.org.ua), намет (за бажанням). Для учасників групи А1 бажано мати з собою речмішок, рукавички і лапи для тренувань,особисту аптечку
3) Харчовий виряд на одну людину: 2 буханки хліба, 2 кг гречки, 2 кг рису, 5 кг картоплі, 4 рибні консерви, 1 кг моркви, 1 кг цибулі, 1 кг буряку, 2 пачки масла, та 100 грн для централізованої закупки інших харчів та інвентаря.
4) Учасники можуть добиратись до місця таборування самостійно. Для бажаючих (потрібно попередньо узгодити) з м. Хмельницького буде відходити транспорт (збір 14 липня 2008 р. о 9.00 ранку на залізничному вокзалі м. Хмельницький, біля Головпоштамту. Вартість проїзду в одну сторону складатиме не більше 30 грн)

В програмі табору:

тренування з бойових мистецтв для групи А1 тренування буде проводити особисто Верховний отаман Характерного козацтва – Володимир Куровський,
Пізнавальні лекційні заняття: слов’янський світогляд, слов’янські духовні практики, родознавство ( расологія) тощо, проводять Володимир Куровський, Лада Якимів, Твердислав Філатов, Яровит Савицький, Святозар Подільський.
активний відпочинок у колі однодумців.
Відвідини гори Богит, гори Звенигора, гори Гольда, інше.
В рамках табору 20 липня відбудеться святкування Дня Перуна. 21 липня сходження на священну гору Богит, 22 липня – свято Перуниці.

Контактий телефон:
Святозар - 8-097-935-13-90
kozactvo@ukr.net
ICQ 88914410
http://kozaky.org.ua

---

3 липня 1921 року агент ЧК убив чернігівського отамана ГАЛАКУ (Івана ВАСИЛЬЧИКОВА). 5-6 липня в смт. Ріпки та с. Пилипча Ріпкінського району

Чернігівський правий рух «Українська Альтернатива» проводить акцію по вшануванню отамана.

План заходу
- Акція в Ріпках «Тремтіть буржуї! Галака повертається!»
- Вшанування памяті отамана в с. Пилипча
- Піший похід «Поліськими стежками» до місця таборування отамана Галаки. Встановлення на цьому місці пам'ятного знаку.
Запрошуємо долучитися до акції всіх бажаючих!

Отаман ГАЛАКА (Іван ВАСИЛЬЧИКОВ) захисник національних та соціальних інтересів селян та робітників, людина яка жорстоко вбивала всіх хто підтримував радянську владу.

Іван Васильчиков у роки Світової війни закінчив прискорені курси школи прапорщиків, дослужився до підпоручика, став командиром кавалерійського півескадрону. Узимку 1919 року він приєднався до Богунської дивізії Красної армії. Командував ескадроном. Після взяття богунцями Чернігова він кидає свою частину і повертається до Пилипчі. Навесні 1920-го богунці розташувалася в Ріпках і хтось з них впізнав свого колишнього командира. Івана затримали і швидко засудили до розстрілу. Але друзі допомогли втекти на правий берег Дніпра. Тут Іван Васильчиков налагодив контакт з Булак-Булаховичем та отаманом Добрийвечір, колишнім жандармським полковником з Лоєва. А невдовзі в повіті з’явився й загін галаківців.

Першою гучною акцією Галаки стало роззброєння інтендантського загону 1-ї Кінної армії. Під час наступу українсько-польських військ отаман активно їм допомагав, знищуючи комуністів та інші антиукраїнські елементи. ”У визволених селах хто як не Галака знав, на кого може спертися нова влада, а кого треба рішуче спроваджувати з цього світу”...

Коли польське військо почало відступ, Галака вирушив з ним лише до Мозиря. У Лоєві він організував штаб, до якого увійшли Добрийвечір, поручик Виноградов та матрос з Лоєва Слюсар. Боротьба продовжилася.

У грудні 1921 року Чернігівський і Городнянський повіти контролювалися Галакою. Комуністи залишилися лише в містах. Свій вплив отаман поширив і на Мінську губернію… 13 лютого він роззброїв кавалеристів 544-го полку, а 16 лютого – 6-й загін 37-ї дивізії. Хлопці захопили кількасот гвинтівок і 14 кулеметів. Того ж дня загін Галаки силою 50 шабель та 80 багнетів зайняв Ріпки. Кривдники його батьків та комуністи жорстоко поплатилися за свої злочини. Було знищено документи про продподаток та ”борги” селян ”соввласті”. 80 осіб спровадили до ”небесної канцелярії”.

Впродовж наступного місяця окупантів було вигнано з Піддобрянки (Мінська губернія), Любеча, Петрушина, Куликівки, Довжика та інших населених пунктів, роззброєно п’ять червоних загонів, знищено сотні активістів влади, сексотів і здирників. Селяни охоче під¬тримували козацтво. До Галаки приєднувалися нові й нові повстанці та отамани, зокрема Ющенко та Ємельянченко.

Але й червоні не дрімали. У Чернігові керівник губернської військової ради Панас Любченко створив ударний загін ЧК під керівництвом ”таваріща” Кобця, який несподівано заскочив галаківців між селами Петрушин та Чисті Лужки. Загинуло близько тридцяти повстанців. Червона кіннота на чолі з Чичеріним почала переслідування. Але сталося непередбачуване: Чичерін, пострілявши комуністів свого ескадрону, перейшов на бік Галаки.
Після цього отаман відділами від 50 до 100 відчайдухів здійснив дев’ять гучних нальотів. Чернігівська ЧК терміново сформувала банду з півтори сотні головорізів на чолі з яничаром Радченком. Шукаючи партизанів, чекісти прийшли до Ганнівки, що розкинулася серед густих лісів і боліт.

”Оголосивши у селі військовий стан і виставивши на спорожнілих вулицях патрулі, червоні розмістились по хатах… – писав Роман Коваль у книзі ”За волю і честь”. – У цей час зовсім поруч… на болоті зосередився загін Галаки. Отамана вже поінформували про розміщення постів. На небезпечну операцію зголосилось дванадцять найвідважніших… Помітити вартового допоміг вогонь ”папіроскі”. ”Часовой” стривожився тільки тоді, коли його вже взяли за горло. Під загрозою смерті довелося виказати пароль і відгук. Зв’язавши невдаху та забивши йому глибоко в горлянку кляп, рушили далі. Знаючи пароль, зняли й інших вартових. Після цього у повній тиші роззброїли червоних, які спали по хатах. Ніхто не порушив тиші кривавої ночі. Ще до схід сонця трупи комуністів вдячно прийняло болото. Поталанило врятуватися лише коменданту Радченку”.

Галака свої головні сили розбив на боївки, які в різних місцях одночасно нападали на совєтські установи та невеликі відділи червоних. ”Для дезорієнтованого ворога Галака був скрізь і водночас ніде, – продовжував Роман Коваль. – Успіхи українського Робіна Гуда підбадьорювали селян, і в Городнянському і сусідніх повітах почали творитись нові повстанські ватаги та партизанські гурти. Так навесні 1921 р. з густої ненависті до окупантів виник загін отамана Громобоя (Платона Башлака). Помічником його став уже відомий в околиці партизан Ющенко. Повстанці діяли під галаківськими гаслами ”Бий жидів-комуністів і комнезамівців”.

Щоб здолати ”бандітов”, губернське ЧК попрохало допомоги у будьонівців, які сунули через Чернігів. Червоне командування виділило півтори сотні. Окрім того, з Городні окупанти вислали загін силою 50 багнетів і 100 шабель. Для боротьби з партизанами на Городнянщину та Ріпкинщину червоні стягнули значні військові сили, створили загони ”самооборони” з євреїв та комуністів…

Долю Галаки вирішив чекіст Федір Гончаров. Увійшовши в довіру до отамана, зарубав його, коли той спав. Поховали Івана Васильчикова у Берізках неподалік с. Пилипча. Потім матір перенесла останки сина на кладовище рідного села.

І ось напередодні Покрови, 12 жовтня, в Пилипчі було відновлено могилу, поставлено хреста, проведено панахиду. З півсотні земляків прийшли майже всі. І односельці, і гості з Чернігова віддали шану людині, яка дала своє ім’я цілому явищу – ”руху чернігівських селян за право жити власним життям у власній хаті”.

Контакти: ua_patriot88@ukr.net тел. моб. 8 098 739 72 59